Оперативна пам'ять або ОЗП (оперативно запам’ятовуючий пристрій) зберігає всі виконувані команди і тимчасові файли, які процесор передає іншим комплектуючим. Від параметрів оперативної пам'яті залежить, наскільки швидко команди процесора будуть виконуватися.
Щоб правильно підібрати ОЗП для вашого комп'ютера, ноутбука або сервера, необхідно врахувати низку нюансів, про які ми докладно розповімо в цій статті.
Зміст:
Типи ОЗП
Сумісність з іншими комплектуючими
Основні характеристики ОЗП
Другорядні характеристики
Підсумкові поради щодо вибору для різних платформ
Питання, що часто виникають
Сучасна пам'ять зустрічається трьох типів:
- Для ПК (DIMM). Стандарт, що найчастіше зустрічається на ринку, призначений для комп'ютерів.
- Для ноутбуків (SO-DIMM). Пам'ять у компактному форм-факторі призначена для лептопів. В рамках одного покоління жодних відмінностей між ноутбучною ОЗП та пам'яттю для ПК немає. Відрізняється лише розмір плати та роз'єм для підключення.
- Серверна па’мять (RDIMM – регістрова з корекцією помилок або UDIMM – не регістрова з корекцією помилок). Має той самий “ключ” (форму роз'єму), що й пам'ять для ПК. Тобто ви можете встановити її у відповідний слот на материнській платі домашнього ПК, але працювати з нею вона в більшості випадків не буде. Це пов’язано з тим, що дана пам'ять призначена для серверних материнських плат, котрі підтримують набагато більше каналів пам'яті (іноді до 32). Також серверна пам'ять підтримує протокол корекції помилок ECC (з яким не працює більшість контролерів пам'яті десктопних процесорів).
Перш ніж вибирати модель ОЗП, необхідно з'ясувати, яку саме пам'ять (покоління, максимальна частота) підтримує ваша платформа. Ось що необхідно дізнатися, за пріоритетом:
-
яке покоління та частоту пам'яті підтримує процесор? Дізнатись це можна на сайті виробника процесора AMD чи Intel;
-
чіпсет. Материнська плата може підтримувати частоту пам'яті вищу, ніж процесор, оскільки може бути розрахована на підтримку двох (або більше, у разі ADM) поколінь процесорів. Тобто якщо ви згодом зміните процесор на новий, то можете підвищити частоту. Дізнатися ці дані можна на сайті виробника материнської плати за точною назвою її моделі;
-
кількість слотів (роз'ємів) під ОЗП. Залежно від форм-фактора та класу материнської плати у сегменті ПК може бути від 2-х слотів (Mini ITX плати) до 8 – Hi End сегмент. У ноутбуках може бути від 1 до 2-х слотів (іноді пам'ять взагалі розпаяна на материнській платі. Для серверних комп'ютерів кількість слотів може досягати 32-х).
DDR (Double Data Rate – подвоєна частота) – тип ОЗП, що з'явився на ринку у 2008 році, відтоді змінилося п'ять поколінь цієї пам'яті. Зараз у продажу немає DDR1 та DDR2 пам'яті, і майже не залишилося DDR3 (але вона все ще зустрічається у старих ПК та ноутбуках). Найпоширеніше сьогодні покоління – DDR4, на нього припадає найбільша частка ринку. Наприкінці 2021 були представлені платформи, що підтримують DDR5.
Що новіше покоління, то вища енергоефективність пам'яті та її максимально можлива частота. Материнські плати та процесори підтримують лише одне, певне покоління пам'яті.
В сучасних реаліях оперативної пам'яті для ПК, ноутбука чи сервера потрібно багато. Для комп'ютерів комфортний мінімум на 2022 рік – 16 Гб, для ноутбуків 8 Гб (але все одно краще прагнути до 16 Гб) – і це лише для забезпечення комфортного серфінгу в інтернеті. Для серверних рішень – що більше то краще, тому що від цього залежить, наскільки багато запитів за один раз (відвідувачів) може обробити сервер.
Для геймінгу можна керуватись такими рекомендаціями:
-
Full HD роздільна здатність, максимальні налаштування графіки. Достатньо 16 Гб;
-
2K-4K роздільна здатність, максимальні налаштування графіки. Потрібно 32 Гб.
Для професійних завдань, що передбачають складні обчислення, роботу з графікою або моделювання 3D об'єктів – що більший обсяг ОЗП, то краще.
Їх виробляють такі бренди як Hynix, Micron, Samsung та ін. Чіпи пам'яті мають власне унікальне маркування, що залежить від бренду – так званий степпінг. Нижче ми наведемо дані для DDR 4 пам'яті (DDR3 поступово зникає з ринку, а для DDR5 на момент написання статті не вистачає точних даних). За трьома найпопулярнішими виробниками:
-
Samsung. A-Die – найякісніші та найдорожчі чіпи (техпроцес 17 нм), що встановлюють у планки пам'яті підвищеного обсягу (16-32 Гб), B-die – чіпи зі значним розкидом характеристик (техпроцес 20 нм), що здатні брати частоти від 3600, до 4600 МГц залежно від партії;
-
Micron. A-Die – побудовані на 25 нм техпроцесі чіпи, зі значним розгінним потенціалом в одноканальному режимі (у двоканальному режимі потенціал суттєво нижчий). B-Die, відносно новий степпінг з техпроцесом 20 нм, що суттєво поступається аналогам від Samsung. По суті, ці чіпи рідко здатні досягти параметрів, що перевищують максимальний за частотою XMP-профіль;
-
Hynix. AFR-MFR – лінійка початкових чіпів, побудованих на 21 нм техпроцесі. Максимальні частоти впираються у 3000 МГц, зазвичай встановлюють на бюджетні моделі ОЗП. CJR (18 нм) та DJR (17 нм) – елітні чіпи, здатні розганятися до 4000 МГц і вище за низьких значень таймінгів*.
* Тут перераховані далеко ще не всі можливі степінги, але декотрі з них існують у межах 1-2 партій і не є масовими.
Проблема в тому, що модель чіпа ви не знайдете в описі ОЗП при покупці. Виробники можуть встановити в різні партії однієї і тієї ж моделі пам'яті абсолютно різні чіпи. Фактично, дізнатися, які саме на конкретній планці ОЗП ви зможете вже після покупки, запустивши моніторингове ПЗ (типу CPU-Z) і подивившись у ньому вкладку Memory. Тому вибирати ОЗП виходячи з конкретного степпінгу чіпів має сенс лише при покупці на вторинному ринку, якщо продавець вказав ці дані в описі товару.
Частота та таймінги ОЗП визначають рівень її швидкодії, так звану “пропускну здатність”, що вимірюється у Гбіт/сек.
Частота – кількість тактів передачі даних за певний проміжок часу. Вона вимірюється у мегагерцах (МГц). Що вища частота, то більше тактів встигає виконати пам'ять.
Таймінги – це тимчасові затримки які потрібні для тих чи інших операцій здійснюваних пам'яттю. Якщо в характеристиках ви зустрінете такий опис 3600 МГц, CL 16-18-18-36, то перша цифра говорить про частоту, а другий блок описує первинні таймінги. Щоб розписати за що відповідає кожен із цих таймінгів, буде потрібно окрема стаття тому просто відзначимо – що нижчі затримки, то краще.
Таймінги вимірюються відносно довжини такту, тобто для різної частоти їх тривалість в абсолютному часі (наносекундах) буде відрізнятися. Ось формула для підрахунку в абсолютному часі:
2000 * CL / U = T
Тут 2000 – постійна, CL – відносне значення таймінгу, U – частота пам'яті МГц, T – затримка в наносекундах.
Цікаво, що у абсолютному часі затримка CL15 для 3000 МГц і CL16 для 3200 МГц однакова – 10 нс. Тому високих значень таймінгів у нової DDR5 пам'яті боятися не варто – у наносекундах їхнє значення можна порівняти з аналогами DDR4.
У результаті, вибирати пам'ять необхідно з максимальною частотою, що підтримується процесором, і мінімальними таймінгами. Якщо у кількох комплектів частота однакова – робимо вибір на користь того, у якого нижчі таймінги.
Ми можемо обчислити споживану потужність пам'яті за формулою P = I x U. Де P – споживана потужність, I – сила струму, а U – напруга. Як бачимо, що вища базова напруга, то більше потужності можна подати на комірку пам’яті, то вищою буде частота та температура чіпа.
|
Покоління пам’яті
|
Напруга, Вольт
|
Частота, МГц
|
|
Базове
|
Максимальне
|
|
DDR3
|
1,5
|
1,7
|
2400
|
|
DDR4
|
1,2
|
1,5
|
~4600
|
|
DDR5
|
1,1
|
-
|
~8000
|
Базова напруга – мінімальна, властива чіпам даного покоління;
Максимальна – ліміт, після якого чіп почне перегріватися.
Орієнтуватись на параметр напруги пам'яті варто, тільки якщо ви плануєте її розганяти. Якщо планки ОЗП працюють на максимальній для цього покоління напрузі, то їх уже розігнали на заводі і подальший розгін буде неефективним.
Пам'ять може працювати в багатоканальному режимі, у цьому випадку планки пам'яті працюють паралельно, що підвищує загальну пропускну здатність комплекту ОЗП. Щоб багатоканальний режим "спрацював" у планок пам'яті, що підключаються паралельно, повинен бути однаковий обсяг. Є два популярні варіанти компонування на материнських платах:
-
двоканальний режим. Підвищує загальну пропускну здатність спарених планок пам'яті приблизно на 10-15%. Зараз підтримка двоканального режиму є у переважної більшості актуальних чіпсетів для персональних комп'ютерів та ноутбуків;
-
чотириканальний режим. Використовується на спеціалізованих платформах, призначених для складних обчислень (у тому числі серверів). Такий режим додає 6-9% продуктивності відносно двоканального.
Вибираючи пам'ять, переконайтеся, що материнська плата вашого ПК або ноутбука підтримує багатоканальний режим на сайті виробника материнської плати.
Радіатор. Планки пам'яті, що працюють на напрузі, близькій до максимальної для даного покоління, можуть сильно нагріватися. Тому виробники часто оснащують їх радіатором. Також є сенс купити радіатор окремо, якщо ви плануєте розігнати комплект пам'яті до максимуму, а в комплекті кожухів не було. Між собою радіатори практично не відрізняються, тому вибирати можна виходячи з дизайну.
Підсвічування. Наявність RGB підсвічування – приємний бонус для тих, хто збирає ПК у прозорому корпусі. На продуктивність пам'яті не впливає.
Для ПК. Вибираємо пам'ять потрібного покоління з максимальною частотою та мінімальними таймінгами, орієнтуючись на те, який ліміт за частотою ОЗП підтримує материнська плата (оскільки процесор ви можете згодом поміняти). Перевіряємо чи підтримує материнська плата багатоканальний режим пам'яті (для цього переходимо на сайті виробника плати). Якщо хочете заощадити та розігнати пам'ять, переконайтеся, що материнська плата підтримує можливість розгону. За обсягом пам'яті варто орієнтуватися на кількість вільних слотів та завдання.
Для ноутбука. Тут є два варіанти – додати планки у вільний слот, або замінити їх на моделі з більшим обсягом та/або продуктивністю. Вибираємо за частотою орієнтуючись на ліміти процесора (оскільки на ноутбуці його неможливо поміняти). Перевіряємо, чи є підтримка двоканального режиму. Розігнати ОЗП можна і на ноутбуці, але краще підбирати потрібні властивості без урахування розгону;
Для сервера. Беремо спеціалізовану пам'ять потрібного покоління з максимальною частотою та мінімальними таймінгами. За обсягом відштовхуємось від бюджету та кількості доступних слотів на материнській платі.
Як підібрати оперативну пам'ять до існуючої? Загальна рекомендація – вибирайте пам'ять аналогічного покоління із приблизно однаковими частотами та таймінгами.
Чи варто переходити з пам'яті DDR4 на DDR5? Варто, якщо дозволяє бюджет. Станом на кінець 2022 року ціна складання на нових платформах дещо знизилася. Однак доцільно буде почекати ще кілька місяців, поки знизиться ціна процесорів Ryzen 7000 серії та Intel Core 13-го покоління.
Чи можна використовувати дві різні моделі планок пам'яті для активації двоканального режиму? Так можна, в цьому випадку є два можливі сценарії:
-
система запуститься автоматично, з частотою і таймінгами "найповільнішого" з двох модулів;
-
система не запускається. Тоді в BIOS/UEFI необхідно виставити однакові частоту та таймінги для обох модулів. Після чого система майже напевно почне працювати.
