Книга Еволюція сучасної ідентичності - Карл Трумен Наш Формат (9786178441807)

Сучасне суспільство приділяє дедалі більше уваги питанням сексуальної та гендерної ідентичності. Мистецтво, медіа й політики активно формують дискусію про права ЛГБТК+ та можливості самовираження. Проте ще кілька десятиліть тому ці теми сприймалися інакше, а нинішні уявлення про свободу здавалися дивними й навіть парадоксальними.

У цьому ґрунтовному дослідженні Карл Трумен простежує, як філософські течії, романтизм, психоаналіз, соціальні й політичні рухи XIX–XX століть і технологічний прогрес сформували нове розуміння вибору й автономії особистості. Кульмінацією цього процесу стала сексуальна революція 1960-х, що змінила норми сексуальної поведінки.

Читач знайде у книжці глибокий аналіз важливих питань сучасності: політики ідентичності та експресивного індивідуалізму, абортів, одностатевих шлюбів, трансгендерності, порнографії та мови ненависті. Книжка показує, які ідеї видатних мислителів і культурних діячів сформували сучасність та якими будуть їхні історичні наслідки.

Карл Трумен — професор біблійних і релігійних досліджень у Гроув-Сіті-Коледжі. Редактор журналу First Things, автор або редактор понад десятка книжок.

Ця книжка є значним внеском у розуміння культурних і філософських змін, що формують сучасне суспільство, особливо в контексті ідентичності та сексуальної революції. Вона дістала значне визнання як у християнських, так і в широких академічних колах. Сергій Чаплигін — філософ, історик релігії, соціолог, перекладач і громадський діяч

Як зазначає Тейлор, суспільна уява — це дещо аморфна концепція насамперед тому, що вона стосується безлічі поглядів, звичаїв, нормативних очікувань і навіть невисловлених тверджень, які поділяють члени суспільства і які формують повсякденні життя останніх. Це не стільки свідома філософія життя, скільки сукупність чуттів і звичаїв. Загалом суспільна уява — це те, що і як люди думають про світ, як вони уявляють його, їхня інтуїтивна поведінка стосовно нього, хоча суспільну уяву точно не можна описати за допомогою низки чітко визначених понять. Це сукупність наших поглядів на цей світ, які допомагають зрозуміти його і нашу поведінку в ньому.

Із цим також повязаний інший момент: потреба людини в належності. Якщо нашу ідентичність формують звязок і взаємодія з важливими для нас людьми, то ідентичність також постає в контексті належності. Мати ідентичність — це бути визнаним іншими. Якщо я блукаю містом, і всі зустрічні мене ігнорують, то виникає логічне питання: вони вважають мене нелюдиною чи принаймні людиною, не вартою визнання? Якщо всі ставляться до мене так, ніби я нічого не вартий, імовірно, я почну почуватися нічого не вартим.

Нарешті, ще одна особливість сучасності, раннім й авторитетним передвісником якої є ідеї Маркса, — це скасування дополітичного. Вважаючи, що людську ідентичність формують економічні звязки, а історія є політичною боротьбою, яку визначили економічні звязки, Маркс надає політичності всім людським намірам. Усе, від релігійних організацій до сімейного укладу, є політизованим. У світі Маркса немає особистого, дополітичного простору. Для сьогоднішнього світу це звична річ: усе політизовано, від дитячих садочків і загонів дівчат-скаутів до установ з усиновлення, спортивних команд і поп-музики.