Щось дивне відбувається в містечку Мані, штат Міссісіпі. Двох білих чоловіків вбито й кастровано, і в обох випадках поряд знаходять другий труп — тіло чорношкірого чоловіка, яке потім зникає з моргу. Спеціальних детективів Джима Девіса та Еда Моргана відправляють з Бюро розслідувань Міссісіпі, щоб розкрити ці, здавалося б, надприродні вбивства. Ці двоє чорношкірих чоловіків зустрічають очікуваний опір з боку місцевого шерифа, його заступника, коронера та низки расистських білих містян. Поступово заглиблюючись у справу, слідчі розуміють — те, що спочатку здавалося дивними актами помсти, поступово перетворилося на сюрреалістичне жорстоке дійство, коли виявляється, що по всій країні відбуваються моторошно схожі вбивства.

Про книгу «Дерева»

Містечко Мані відоме через жахливий злочин. У 1955 році Керолін Браянт, біла жінка, звинуватила юного темношкірого хлопця Еммета Тілла у сексуальних домаганнях. Через це підлітка викрали й жорстоко вбили. Попри очевидність злочину, вбивці були виправдані судом. Тепер, у XXI столітті, детективи бачать зв’язок з цією давньою справою, адже друге тіло на місцях злочинів дуже нагадує Еммета. Детективи підозрюють, що це відплата за те несправедливе лінчування, але схожа схема вбивств поширюється всією країною, чоловіки розуміють, що за цим криється щось більше. Поки список жертв зростає, слідчі Бюро розслідувань шукають відповіді у ​​людини, яка роками документує кожне лінчування в країні, розкриваючи історію, яку не можна поховати.

Соціально-політичний роман «Дерева» американського автора Персіваля Еверетта поєднує елементи сатири, чорного гумору та магічного реалізму. Автор пише у стриманій манері, уникаючи надмірних описів — його мова суха, часом різка, із чіткими діалогами, які створюють ефект документальної достовірності. Еверетт використовує сатиричні прийоми, іронію, гру зі стереотипами й парадоксами, що додає текстові подвійного змісту. Письменник часто змінює ракурс оповіді та різко чергує сцени, створюючи кінематографічний ефект переходу між різними епізодами історії.

Центральною темою твору є расизм, який досі доволі поширений в сучасних Сполучених Штатах. Автор занурює читачів у історичну спадщину лінчування — покарання підозрюваних без суду, жертвами якого часто ставали етнічні меншини. Задля достовірного зображення цієї теми Еверетт провів обширне дослідження, що призвело до появи цілого розділу книг про лінчування у його особистій бібліотеці. У цьому романі письменник показує, як суспільство забуває або спотворює правду про минулі злочини, тому важливо берегти колективну пам’ять, аби вчитися визнавати свої помилки й будувати гуманнішу спільноту. Адже непокаране зло буде продовжувати ширитися, а це може призвести до бажання відплати, що своєю чергою спричинить ще більше злочинів. Книга може зацікавити тих, хто цінує гостросоціальну прозу з елементами чорного гумору, сатири й абсурду, любить інтелектуальну літературу, що поєднує інтригу з глибоким підтекстом.