Докко живе на Центральному вокзалі в Сеулі. Він не пам’ятає свого минулого, і єдине, що знає напевно, це те, що йому не завадило б випити. Коли він знаходить загублений гаманець з документами, його життя докорінно змінюється.

Пані Йом, вчителька історії на пенсії і нинішня власниця цілодобового мінімаркету у своєму кварталі, засмучена втратою гаманця, поки не отримує загадковий дзвінок від людини, яка його знайшла. Щоб віддячити цьому безхатьку, вона пропонує йому безкоштовний обід з магазину. Побачивши, яку радість приносить йому їжа, пані Йом імпульсивно запрошує його заходити на обід щодня.

За іронією долі Докко рятує магазин від грабіжника — сміливий вчинок, який спонукає пані Йом запропонувати цьому схожому на ведмедя чоловікові роботу в нічну зміну, попри заперечення її обережних працівників. Новий співробітник швидко завойовує прихильність химерних мешканців кварталу, стаючи уважним слухачем і джерелом порад для колег і сусідів, а також допомагає новій начальниці врятувати магазинчик від фінансового краху. Але щойно справи Докко починають налагоджуватися, непутящий син пані Йом, який прагне продати магазин, наймає детектива, щоб той покопався в минулому загадкового чоловіка і з’ясував, що ж він так старанно намагається забути.