Це друга книжка майбутньої трилогії «Чудове Чудовисько». Щиро вважаю, що цією повістю Сашко Дерманський починає справджувати найсміливіші надії на успіх нової української дитячої літератури... Після прочитання рукопису мене від радості аж розпирало. Засмучувало одне: я не мав з ким поділитися нею, адже на той час ніхто ще книжки не читав. Я зателефонував авторові і не менше двадцяти хвилин «оспівував» його нову повість. Тоді примчав додому і запропонував рукопис синові. Далі не спав до третьої ночі, вдоволено наслухаючи, як він нестримно сам до себе гигоче, і вгадував, про що саме він у цю мить читає. Я мало не пурхав, коли син, дочитавши, забіг до мене і ми напівпошепки – бо ж усі давно сплять! — смакували найефектніші епізоди і мріяли про український Голлівуд, адже «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» ще й надзвичайно кінематографічна річ... А тепер ось не можу дочекатися, коли цю книжку нарешті надрукують, щоб і ви, любі читачі, змогли втішно порозкошувати...