Перевірте написання, чи введіть найближчий до вас
BRAIN-БЛОГ
Грамотне охолодження процесора вашого ПК дасть змогу розкрити його потенціал на всі 100%, продовжити час його "життя" і, загалом, підвищити ефективність роботи всієї системи.
Навіть якщо у вас офісний комп'ютер, на якому ви воюєте хіба що з Excel-таблицями, "правильний" кулер для процесора буде банально менше шуміти, що точно не буде зайвим.
У цій статті ми поговоримо про те, як підібрати систему охолодження для вашого процесора, визначитися з кріпленням і вибрати підсвічування (якщо для вас це важливо).
Зміст:
Які типи кулерів бувають. Їхні плюси та мінуси
Як зрозуміти, яке необхідне кріплення?
Визначаємося з розміром кулера
Визначаємося з характеристиками:
Додаткові нюанси, що впливають на загальну продуктивність кулера
Насамперед визначимося з термінологією. У рамках цієї статті ми говоримо саме про кулери, які обдувають радіатор змонтований безпосередньо на процесор. Такий спосіб охолодження ще називають "повітряним".
Також для цієї мети можна використовувати і системи рідинного охолодження (СРО) – вони будуть актуальні для найпотужніших багатоядерних процесорів. Але про них ми поговоримо в окремій статті.
Тепер перейдемо до класифікації повітряних кулерів. Основних типів всього два:
Якому ж із цих двох типів надати перевагу? Тут все просто, якщо комп'ютер офісний – беремо десктопний кулер, якщо на ПК гратимуть, монтуватимуть відео або працюватимуть із 3D графікою – краще вибрати баштовий кулер.
Наступний етап – підбір кріплення для кулера. Зазвичай кріплення розробляється під певний сокет - тип гнізда для процесора. Виробники завжди вказують, з якими сокетами сумісний той чи інший кулер.
Для процесорів AMD у сегменті користувацьких ПК зараз актуальні сокети AM4 і AM5, для Intel сокети: LGA 1700, 1200, 1151.
Один і той самий кулер може мати кілька наборів кріплень для різних сокетів. Найголовніше, що важливо знати, якщо ваш сокет у списку підтримуваних не вказано - то ця модель вам не підійде.
Ми збираємо комп'ютер у корпусі, і він буде накладати обмеження на максимальну висоту кулера - це вказується в специфікації. Найголовніше, щоб потрібна вам "вежа" влізла в обраний корпус - це єдине, що має значення.
Крім розміру, іноді, має значення вага. Занадто масивна "вежа" призведе до прогину текстоліту материнської плати, що саме по собі не створює проблем, але з плином часу може призвести до деформації якихось важливих компонентів на материнці.
Також, занадто масивний радіатор може перекрити доступ до встановлення в найближчі до процесора слоти оперативної пам'яті.
Визначившись із типом кулера і його габаритами, варто перейти до вибору кулера за характеристиками та оснащенням. Від цього залежатиме ресурс кулера, температура процесора і рівень шуму.
TDP (thermal design power) – це оціночна величина, яка показує, на яку саме теплову потужність процесора розрахована система охолодження. Наприклад, на процесорі зазначено, що його TDP – 65 Вт, це означає, що кулер для нього повинен мати TDP не менше 65 Вт, а краще більше.
Однак, слід розуміти, що параметр TDP важливий для приблизної оцінки, а не точного визначення який кулер вам потрібен. Адже виробники кулерів вимірюють цей параметр у певних умовах, які не завжди відповідатимуть умовам, за яких функціонує процесор у вашому комп'ютері.
Для прикладу розглянемо популярний процесор AMD Ryzen 5600 – його TDP 65 Вт. Це означає, що в стоковому стані, при максимальному навантаженні його тепловиділення не перевищить зазначеної величини. Однак, у теплу пору року, наприклад влітку, температура в приміщенні буде висока, і при максимальному навантаженні кулер з максимальним TDP в 65 Вт, найімовірніше, не впорається з тепловідведенням, оскільки умови змінилися і йому буде важче відводити тепло.
Також ви можете захотіти трохи розігнати процесор, і тоді його TDP зросте, оскільки зростуть температури, за яких працює чіп. Розігнавши процесор на 200-300 МГц, ви збільшите TDP, у середньому, на 20-30%. Тобто вам знадобитися для нього баштовий кулер із вищим TDP.
Найкраще орієнтуватися на параметр TDP із запасом, маючи на увазі специфіку вимірювання цієї характеристики. У підсумку, якщо ви точно не будете розганяти CPU, беріть кулер із TDP, що перевищує на 15-20% максимальний TDP процесора. Якщо розгін планується – "запас" краще зробити не менше 50%, щоб закрити всі змінні. Так ви точно нівелюєте перепади температури довкілля і збільшення тепловиділення процесора за рахунок розгону.
Теплові трубки слугують для того, щоб передавати тепло від підошви радіатора, яка прилягає до процесора, на пластини радіатора, з яких виділене тепло розсіюватиме вентилятор. Чим більше цих теплотрубок, тим ефективніше відведення тепла. На десктопних кулерах теплотрубок немає, через особливості їхньої конструкції.
На ефективність тепловідведення також впливає матеріал, з якого зроблені теплотрубки, - алюміній відводить тепло в 2 рази гірше, ніж мідь.
На бюджетних баштових кулерах теплотрубок від 2 до 4, на потужних флагманських моделях від 4 до 8.
Більшість радіаторів (99%) у баштових кулерах повністю алюмінієві, проте трапляються флагманські моделі з антистатичним напиленням, яке трохи (у межах похибки) підвищує ефективність тепловідведення. Так що краще розглядати наявність напилення або присадок у радіаторі як маркетинговий хід.
Матеріал підошви (п'яти) впливає на ефективність тепловідведення набагато серйозніше. У бюджетних баштових кулерах іноді ставлять алюмінієві підошви і теплотрубки. У цьому разі ефективність тепловідведення може знизитися на 20-30% порівняно з моделями, оснащеними мідною підошвою. Як правило, якщо п'ята мідна, виробник вказує матеріал радіатора як "алюміній + мідь".
Тут варто ще сказати, що на ефективність тепловідведення впливає також точність обробки підошви. Що рівніша і ближча до ідеально рівної площина п'яти, то кращим буде тепловий контакт через термопасту і, відповідно, ефективніша теплопередача. Алюміній, як більш "пористий" матеріал, за цим параметром також поступається міді, оскільки точність його обробки нижча "за замовчуванням".
Продуктивність кулера залежить від його розміру. Що більший діаметр кулера (розмах його лопатей), то ефективніше він буде прокачувати повітря й обдувати радіатор. Тут варто відзначити важливий момент - якщо є можливість вибирайте настільки великий діаметр кулера, наскільки дозволяє корпус вашого ПК. Річ у тім, що що більший діаметр, то нижча швидкість обертання, а отже, менший рівень шуму і знос підшипника.
У флагманських "вежах" може бути від 1 до 3 кулерів. Їхня кількість підвищує ефективність обдування, однак і шуміти вони будуть більше.
Від типу підшипника, на якому обертається кулер, залежить два параметри: його ресурс і рівень шуму. Є всього три основні типи підшипників, що використовуються в кулерах:
втулка (підшипник ковзання). Дешевше за інші типи, мінімум рухомих деталей. Ресурс від 3 до 6 років. Сильно залежать від герметичності та якості мастила. Якщо на мастило потрапляє пил, ресурс знижується. Галасують менше роликових, але більше, ніж гідродинамічні. Найбільш надійний варіант втулок – з гвинтовою нарізкою;
підшипник кочення (роликовий). Усередині кілька кульок, покритих мастилом. Така конструкція, природно, трохи гучніша, ніж раніше згадана втулка. Однак, за грамотного змащення і належної герметизації ресурс такого підшипника 6-10 років. У міру старіння і амортизації мастила рівень шуму зростає;
гідродинамічні (FDB-Bearing). Дорожчі за інші типи, але, при цьому, набагато "тихіші". Контакт металевих частин обмежений, ресурс 6-20 років. Також до цієї групи відносять так звані підшипники масляного тиску (SSO або просто "масляні"), які встановлюють на флагманські системи охолодження.
Якщо ви вибираєте кулер для офісного комп'ютера, то можна заощадити і взяти його на втулці або підшипнику кочення. У таких комп'ютерах процесор досить рідко працює на межі своїх можливостей і більшу частину часу кулер може працювати упівсили, а отже, прослужить довше.
Для продуктивних процесорів краще вибирати "вежі" з кулерами на гідродинамічних підшипниках, оскільки вони тихіше працюють.
Раніше ми вже згадували, що точність (прецизійність) обробки підошви (п'яти радіатора серйозно впливає на ефективність тепловідведення. Те саме, хоч і меншою мірою можна сказати про продуманість конструкції баштового кулера загалом, і оптимізацію циркуляції повітря під час обдування радіатора.
Якість обробки поверхонь, припасування деталей і продуманість конструкції не вказують у специфікації та їх складно оцінити до купівлі кулера. Однак, тут нам на допомогу прийдуть професійні огляди і тестування деяких кулерів техно експертами. З таких тестів можна побачити цікаву тенденцію - флагманські моделі провідних виробників Noctua, Be Quiet, Thermaltake можуть мати такий самий заявлений TDP, як і середньо бюджетні кулери, але водночас забезпечувати нижчі температури роботи процесора. Саме так проявляють себе висока точність обробки і продуманість конструкції кулера.
Ми описали чітку послідовність дій при виборі кулера, дотримуючись якої ви безумовно зможете знайти кілька відповідних для ваших умов моделей. Щоб вибрати з них оптимальну, рекомендуємо знайти тести або огляди цих кулерів. Бажаємо, щоб ваш процесор ніколи не перегрівався і приймав усі рішення лише на холодні мікросхеми.
Ласкаво просимо
Ласкаво просимо
Дякуємо
за реєстрацію!
Вам нараховано
грн BrainUp
на бонусний рахунок
Угода
Помилка