Як вибрати корпус комп'ютера?

У цій статті ми розповімо, як вибрати потрібні габарити корпусу, що може входити в комплектацію, і яким чином компонування може вплинути на продуктивність ПК.

Відразу додамо, що більшість рішень залежить від того, яку начинку ви збираєтеся ставити всередину. Якщо ви ще не визначилися з комплектуючими, вас можуть зацікавити наші статті про вибір:

• материнської плати;

• процесора;

• блоку живлення;

• відеокарти;

• SSD-накопичувача.

Також у нас у блозі є рейтинг корпусів для комп'ютера, на який можна орієнтуватись при виборі.

Зміст:

Типорозмір, форм-фактор та габарити:

• форм-фактор та типорозмір;

• габарити.

Сумісність із системами охолодження.

Розміщення блоку живлення.

Посадкові місця під накопичувачі.

Додаткові фактори.

Підсумки.

Типорозмір, форм-фактор та габарити корпусу

Всі ці терміни стосуються розмірів системного блоку, але кожен має власну специфіку.

Форм-фактор та типорозмір

Всі корпуси ділять на 2 форм-фактори залежно від їхньої компактності:

• Tower. "Стандартні" системні блоки, які мають приблизно однакові габарити: висоту ≈50 см, довжину ≈45 см та ширину ≈20 см. Форм-фактор включає типорозміри Full Tower, MidiTower, MiniTower.

• SFF (Small Form Factor). Компактні корпуси з меншими відносно формату Tower розмірами. Включає в себе системники MicroTower, Slim, Cube.

Форм-фактор – поняття розмите, тому його можна проігнорувати під час вибору. А ось типорозмір потрібно враховувати обов'язково, оскільки від нього залежить, яку материнську плату можна встановити у середину.

Типорозміри корпусів Tower:

• Full Tower (Big Tower). Орієнтовні габарити: ≈ 60×20×48 (Довжина × Ширина × Висота) см. Максимальний формат материнської плати, що підтримується: Extended ATX, а також можна встановити менші – ATX, Micro-ATX, Mini-ITX. Призначений для потужних збірок: місця вистачить для встановлення трикулерних відеокарт, великої кількості модулів пам'яті та організації хорошого охолодження.

• MidiTower. ≈ 50×20×45 см; ATX, Micro-ATX, Mini-ITX. Зазвичай проблем із встановленням комплектуючих не виникає, але краще уважно вивчити специфікації.

• MiniTower. ≈ 45×20×45 см; microATX, Mini-ITX. Майже не відрізняється від MidiTower.

Типорозміри корпусів SFF:

• MicroTower. ≈ 28×10×28 см; mini ITX. Через зменшену ширину мають погану стійкість, а тому оснащуються ніжками. Корпус призначений для офісних збірок, від яких не вимагається високої продуктивності.

• Slim (Slimline). ≈40×10×40 см. microATX, Mini-ITX. Специфічний формат, у якому через зменшену ширину комплектуючі встановлюються вертикально. Деякі корпуси вміщують трикулерну відеокарту, але тільки у вертикальному положенні. Іноді є обмеження потужності процесора, тому що не можна встановити баштовий кулер, а тому можуть бути проблеми з охолодженням.

• Cube Case. Мають форму, наближену до куба: ≈30×25×30 см. microATX, Mini-ITX. Особливий формат, сильною стороною якого є великий внутрішній простір. Якщо ви хочете компактний ігровий корпус, краще вибирати Cube Case: в ньому найбільше вільного місця серед системників SFF, а значить, краще охолодження.

• Сендвіч. Корпус поділено на 2 частини: в одній встановлюється материнська плата, а в другій відеокарта. За розмірами може бути суттєвий розліт.

Габарити

Врахувати лише типорозмір недостатньо, оскільки він говорить лише про сумісність з материнкою. А ось інші комплектуючі можуть не поміститися. Тому при виборі звертайте увагу на конкретні габарити: висоту, ширину та глибину.

Наприклад, можуть виникнути проблеми з довжиною системника, якої не вистачає для встановлення флагманських відеокарт, або з глибиною – не розміститься кулер процесора. Шукайте в специфікаціях корпусу характеристики «довжина відеокарти, що підтримується», «максимальна висота кулера процесора» або подібні.

Для потужної збірки варто вибирати більш просторі корпуси. Так ви не тільки зможете вмістити всі комплектуючі, а й знижуєте можливість перегріву.

Сумісність із системами охолодження

Вибір та організація системи охолодження – тема для окремої статті, тому ми зосередимося тільки на питанні сумісності з корпусом.

Почніть із розмірів процесорного кулера і переконайтеся, що ширини корпусу вистачить для його встановлення. Баштові кулери зазвичай мають висоту близько 16 см, тобто помістяться лише у системники Full Tower, MidiTower, MiniTower. Для корпусів типу SFF доведеться використовувати процесорні кулери висотою 5-7 см.

Далі переходимо до питання корпусного охолодження – вентиляторів, які забезпечують циркуляцію повітря всередині системника. Тут є 2 варіанти:

• Корпус із комплектними вентиляторами. Рішення спрощує процес збирання ПК, але влаштує не всіх. Виробники часто вказують лише діаметр кулерів, а інформацію про оберти та підшипники (впливають на шум при роботі) не дають.

• Корпус без охолодження. Рішення для ентузіастів, оскільки самому доведеться вивчати десятки варіантів вентиляторів.

Незалежно від того, який варіант ви оберете, орієнтуйтеся на такі цифри:

• Для офісного ПК вистачить 1-2 вентилятори.

• ПК з дискретною відеокартою початкового рівня – 2-3 корпусні кулери.

• Ігровий, професійний комп'ютер – 4+ вентилятори.

Останнім моментом, який слід врахувати, є сумісність із системами рідинного охолодження (СРО). "Водянка" використовується для охолодження процесорів на 6+ ядер. Також СРО може використовуватися для менш потужних CPU, якщо встановлена відеокарта високої продуктивності, через що повітряне охолодження може не впоратися із відведенням тепла.

Заводські "водянки" досить компактні, і розмістити їх простіше, ніж баштовий кулер процесора. Складніша ситуація, якщо ви хочете використовувати кастомну СРО – систему, яку збирають із окремих елементів (радіаторів, трубок, помпи, водоблоку, резервуара). У такому випадку проведіть виміри, і переконайтеся, що зможете розмістити всередині комплектуючі ПК, прокласти трубки і встановити резервуар з охолоджуючою рідиною. Для цього не досить просто подивитися на габарити, а бажано намалювати схему.

Розміщення блоку живлення

Розташування БП впливає на рух повітряних потоків, отже, і ефективність охолодження:

• При верхньому розміщенні. Забір повітря для охолодження БП відбувається всередині корпусу. Це нормально для комп'ютерів початкового рівня, адже малопотужні процесори та відеокарти не дуже гріються. Для ігрової або професійної збірки верхнє розміщення не підходить, оскільки повітря всередині гаряче, а значить, не здатне ефективно охолодити блок живлення.

• При нижньому розміщенні. Повітря для БП надходить зовні корпусу, а тому проблем із охолодженням не виникає.

Комплектний БП

Більшість корпусів поставляються без блоку живлення: його ви вибираєте з огляду на всі нюанси вашого складання. (У нашому блозі є докладна інструкція з вибору БП.) У такому випадку потрібно більше часу на вибір, але ви будете впевнені, що комп'ютер не відчуватиме дефіциту потужності. Це найкращий варіант для ігрових та професійних ПК.

Для малопотужних офісних та домашніх комп'ютерів може підійти корпус із вбудованим БП. Єдина перевага такого варіанта: ви витрачаєте менше часу на вибір. По грошам вийде приблизно те саме, як коли б ви купували їх окремо.

Наприклад, корпус Vinga CS312B без блоку живлення на момент написання статті коштував 810 гривень, а Vinga CS312B із вбудованим БП на 400 Вт – 1430. Різниця становить 620 грн, що приблизно відповідає ціні аналогічного за потужністю блоку живлення.

Посадкові місця для накопичувачів

Якщо на ПК ви збираєтеся використовувати жорсткі диски (HDD) або накопичувачі SSD формату 2.5", зверніть увагу на наявність посадкових місць. У деяких корпусах їх встановлення не передбачено.

У більшості системних блоків є місце для встановлення 1-3 жорстких дисків 3.5". У деяких більше: 4, 6, 8 і навіть 12. Якщо ви хочете зібрати комп'ютер з такою кількістю накопичувачів, переконайтеся, що вибрана материнська плата має потрібну кількість роз'ємів SATA.

Оскільки HDD під час роботи створює вібрацію, то плюсом буде антивібраційне кріплення. Воно не лише зменшить шум, а й знизить ймовірність пошкодження диска.

Якщо вам доводиться часто знімати накопичувачі, спростити процес заміни дозволить безґвинтове кріплення HDD, виконане у вигляді лотків.

Додаткові фактори

Головне завдання корпусу – захист начинки. Тому при виборі першому місці стоїть надійність. Також потрібно враховувати фактор охолодження та рівень шуму. Як правило, це взаємовиключні властивості, а тому доведеться шукати компроміс.

• Метал. Використовується найчастіше. При виборі звертайте увагу на його товщину. Вона впливає не тільки на міцність, а й на шум. Корпус з тонкого металу (до 1,2 мм) коштує дешевше, але більше деренчить і може пом'ятися. Тому краще купувати корпуси з товщиною стінок 1,2+ мм.

• Сітчасті стіни. Покращують вентиляцію, але більш шумні порівняно з монолітними.

• Шумопоглинання. Покриття з м'яких матеріалів, що знижує шум, але погіршує відведення тепла. Якщо вибрали корпус з шумопоглинанням, варто взяти потужніші кулери.

Якщо вам важлива не тільки функціональність, а й зовнішній вигляд, то найкращим рішенням буде кастомний системний блок. Заводські «прикраси» не зможуть тягатися з корпусом, який спеціально для вас зробив дизайнер, але все ж є кілька простих рішень, що заслуговують на увагу:

• Прозорі стінки. Насамперед потрібні, щоб системний блок виглядав ефектніше, але мають і практичну користь: ви бачитимете, коли потрібно провести чищення. Корпус може бути повністю прозорим або з вікнами на бічній, передній або верхній панелі.

Прозорі елементи роблять із пластику (акрилу) або загартованого скла. Перший варіант дешевше, але більш схильний до пошкоджень і може «мутніти» з часом. Загартоване скло дорожче, але з ним навряд чи щось станеться, якщо не бити його молотком.

• Підсвічування. Виключно декоративне рішення, яке не має практичної користі. Воно може бути як постійним (тільки з кнопкою увімк/вимк), так і з контролером (змінює кольори, частоту).

З корисних на практиці фішок, можуть стати в нагоді:

• Ніші для кабельменеджменту. Процес складання забере менше часу та нервів, якщо в корпусі є ніша для прихованого прокладання дротів. Очевидний плюс для моделей із прозорими стінками: кабелі не псуватимуть вигляд системника. Практична користь полягає в тому, що при прихованій прокладці дротів вони не заважатимуть повітряним потокам, що знижує ймовірність проблем з охолодженням.

• Стінка у форматі дверцят. Дозволяє швидко відкрити та закрити системний блок. Спрощує збирання, заміну комплектуючих.

• Фільтри від пилу. Затримують частину пилу, завдяки чому чистку системника можна проводити рідше. При цьому потрібно буде регулярно чистити самі фільтри, оскільки вони забиваються і можуть заважати забору повітря. Пилові фільтри є обов'язковими, якщо ви ставите системний блок на килим.

• Високі ніжки. Потрібні при встановленні корпусу на килим, щоб ворс не заважав забору повітря.

• Ручки для перенесення. Не така сумнівна фішка, як може здатися. Під системником варто прибирати пил хоча б раз на місяць, а тому пересувати його доведеться часто.

• Дистанційний пульт. Для увімкнення/вимкнення, віддаленого керування вентиляторами, освітленням тощо. Функціонал може відрізнятися для різних виробників.

Підсумки

• Перш ніж вибрати корпус, ви повинні визначитися з іншими комплектуючими. В іншому випадку може виникнути ситуація, коли ваша свіжокуплений кулер не дає закрити бічну кришку, або довга відеокарта впирається в посадкові місця для накопичувачів.

• Формат корпусу та розміщення комплектуючих у ньому впливають на охолодження, що потрібно обов'язково враховувати для потужних ПК.

• Якщо корпус стоятиме на столі, то вимоги до міцності менш суворі. При встановленні на підлогу краще вибирати міцніший корпус, щоб не з'являлися вм'ятини, коли ви випадково (або спеціально) копнете його ногою.