Книга «Моє любе жахливе створіння» — це готичний горор у декораціях Нідерландів 50-х років 20 століття. Письменниця Джоанна Ван Він знайомить читачів з юною Рус, що мужньо пройшла крізь кошмари травматичного дитинства. Як головній героїні це вдалося? Врятувала віра в Бога чи близька людина поруч? Майже… у всіх негараздах дівчину супроводжує надприродна компаньйонка Рут.

Нерозлучний дует звик до такого порядку речей, однак Рус — медіум, а відтак отримує запрошення від багатої вдови Агнес на спіритичні сеанси. Утім, старовинний маєток швидко стає сценою для загадкових смертей та вбивчої одержимості.

• Номінація Goodreads Choice Award 2024 у категорії Readers' Favorite Horror.
• Книга отримала нагороду British Fantasy Awards 2025 як «Найкращий роман жахів».
• Рейтинг 3,86 на Goodreads із понад 12,1 тис. оцінок.
• Рейтинг 4,2 на Amazon із понад 1 тис. оцінок.

Джоанна Ван Він створила роман, черпаючи натхнення з текстів Дафни дю Мор'є, Ширлі Джексон і Сари Вотерс. Спершу книга мала бути історичним психологічним трилером, однак такий сюжет не вдалося втілити. Минув рік — і до авторки прийшло осяяння. Що як головна героїня навсправжки бачить духів, а не бреше заради заробітку? Так виник талановитий горор, пронизаний алюзіями до класичних готичних творів.

Рус має постати перед судом — це дізнаються читачі з нотаток психіатра пана Монтегю, вплетених у текст. Вочевидь, це пов’язано з чимось, що сталося у розкішному маєтку… Таємниця невідворотної катастрофи бентежно позирає зі сторінок і пропонує споглядати за ходом подій від самого початку. Головна героїня бачить духів і зближається з вдовою Агнес. Беззаперечний захват і жага до цієї жінки поступово трансформується у тваринний жах.

Гротескні образи та справжність історичних декорацій роблять книгу My Darling Dreadful Thing мастрідом на полицях поціновувачів майстерного саспенсу, складних романтичних стосунків і непередбачуваних таємниць.

У романі «Моє любе жахливе створіння» Джоанна Ван Він поєднує дві перспективи оповіді — від Рус, що бачить духів та її психіатра Монтегю. Читачі поглянуть на події очима медіумки з надзвичайним даром, а потім — крізь призму лікаря, який бачить дуже хвору жінку з мареннями, спричиненими травмою. Відтак напруга збільшується, а людям поза сторінками залишається гадати: який варіант історії правильний. Та чи не є діагноз Монтегю лише виявом тогочасної тенденції списувати жінок із рахунків як істеричних?

Розгортаючи сюжет, натхненний класикою жахів, Джоанна Ван Він досліджує контекст Другої світової війни, в якому медіуми з несправжніми сеансами набули популярності, адже люди прагнули поговорити з близькою загиблою людиною за будь-яку ціну. Пропонуємо купити «Моє любе жахливе створіння» та спробувати розгадати таємницю старовинного маєтку, споглядаючи за стосунками Рус і Агнес.